“Здається криза позаду, — полегшено зітхає мій знайомий, член однієї з кредитних спілок, — позичальники, що мали проблеми, нарешті повертають кошти. Зарплату на рівненських підприємствах почали виплачувати, інші наші позичальники роботу знайшли — закриті фірми запрацювали”, — пояснює.

Ще донедавна деякі члени кредитних спілок не мали можливості сплачувати за отриманими кредитами через обставини, що від них не залежали, і спілки відчували потребу у коштах. Нині все налагоджується й керівники спілок, аналізуючи ситуацію кризових років, роблять висновки, що спілки трималися на плаву впевненіше, ніж банки. Цьому сприяла видача гривневих кредитів лише громадянам з перевіреною кредитною історією. Проте криза вдарила по установах також потужно: до кількох загальноукраїнських кредитних спілок ввійшли тимчасові адміністратори.

— Це були спілки із розгалуженою структурою філій, — розповідає голова правління КС “Захід Капітал” Олександр БАХМАНЧУК. — Адміністраторів ввели, аби стабілізувати ситуацію в спілках, покращити їхню роботу та повернути депозити вкладникам. Проблемні спілки в Україні можна порахувати на пальцях однієї руки. Рівненські кредитні кооперативи неприємності оминули.

Стабільність на кооперативному кредитному ринку помітили на початку лютого цього року — відтік депозитів тоді значно зменшився. Якщо в період стабільності 90% вкладників переоформляли договори, а 10% забирали кошти, у момент паніки на ринку громадяни масово почали забирати свої кошти з спілок, то у лютому відсоток бажаючих продовжити договір складав орієнтовно 60%.

Люди знову понесли гроші
Олександр Бахманчук зауважує: нині ситуацію в кредитних спілках Рівненщини можна назвати словом “стабільна”. Адже громадяни знову почали класти кошти у кредитні спілки. І відсоток бажаючих покласти кошти на депозит відчутно збільшився.

За його словами, нині банки пропонують15-16% річних на вклади, а кредитні спілки, залежно від строку, суми та політики спілки, — 20-24% річних.

— Залишки на кореспондентських і транзитних рахунках банків досягли історичного максимуму, — пояснює ситуацію на ринку голова правління КС "Рівненщина" Микола КОТНЮК. — Станом на 25 червня, за даними Нацбанку, їх обсяг становив 29,78 млрд грн, до 30 червня обсяг коштів становив 30,9 млрд грн.

На його думку, росту ліквідності банківської системи сприяють декілька факторів. Основними є приток депозитних вкладів від населення і відсутність банківського кредитування. У таких умовах банки змушені зменшувати процентні ставки за депозитами. Враховуючи те, що на сьогоднішній день кредитні спілки чи не єдині фінансові установи, які кредитують населення та малий і середній бізнес, вони здатні забезпечити відсотки за вкладами, що на декілька пунктів вищі банківських.

— Я маю надію, що фізичні особи-вкладники це зрозуміють, — каже він, — і система кредитної кооперації Рівненської області також відчує підвищення ліквідності й у повному обсязі зможе забезпечити потреби своїх членів у взаємному кредитуванні.

Кредитний мед був гірким і в кредитній спілці
До кризи банки забирали “хліб” у кредитних спілок, які спеціалізуються на видачі споживчих кредитів. Нині конкуренція у цьому сегменті майже не відчутна. Банки, маючи вже достатньо коштів, тепер обережно ставляться до споживчого ринку, а кредитні спілки почали відновлювати кредитування.

Проте неплатники за кредитами у кредитних спілках пройшли таку ж “школу життя”, що й неплатники банків.

— У найважчих випадках ми стягували заборгованість примусово, — каже Микола Котнюк. — Процедура роботи з проблемним позичальником схожа на банківську. Якщо ж бачили, що позичальник не має можливості платити через втрату роботи чи невиплату зарплатні — робили кредитні канікули, у деяких випадках, розуміючи, що клієнту треба підтримка, аби він встав на ноги, знижували відсоткову ставку.

В очікуванні рефінансування
У лютому кредитні спілки чекали, що уряд зверне увагу не тільки на проблеми українських банків, а й на проблеми кредитних спілок, членами яких є достатня кількість громадян України, і прийме рішення про рефінансування проблемних кредитних спілок. Проте через переміну влади та зміну курсу роботи уряду, кредитні спілки нічого так і не отримали. Між тим, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг ініціювала створення державної факторингової компанії для забезпечення погашення безнадійної заборгованості перед вкладниками проблемних кредитних спілок.

— Це держпідприємство наступного року отримає безпроцентний кредит від Уряду України в розмірі 1,5 млрд грн, — розповідає Микола Котнюк. — Воно викуплятиме права вимоги у громадян у кредитної спілки у розмірі тіла депозиту. Це відбуватиметься з одночасним отриманням права вимоги цим підприємством від кредитної спілки до її боржників. Далі ця факторингова компанія повинна працювати, щоб отримати від боржників гроші і повернути їх до державного бюджету.

Микола Котнюк зауважує: ідея — цікава, вона зможе зняти напругу у проблемних регіонах. Щоправда, Рівненщина до таких не належить.

— Проте, виникає просте запитання: навіщо створювати ще одне підприємство, нести витрати на його створення і функціонування, якщо існує декілька державних банків, що мають  матеріальну базу і кваліфікований персонал та змогли б ефективно виконати цю функцію? — дивується співрозмовник.