Здається, що черг незадоволених і наляканих клієнтів під банками ніби й не було, ніби не було пікетів вкладників, які вимагали віддати свої кошти, ніби не було банкрутств системних банків та невеликих установ. Час справді лікує все. І рівняни з азартом знову несуть свої кошти на зберігання та примноження у банківський сектор. З чим пов’язана така коротка пам’ять?


Краще депозиту може бути лише депозит
Депозитні програми сьогодні дуже популярні. Рівненські банкіри зауважують, що темп прийняття депозитів від населення скоро може сягнути докризового рівня. Адже більшість вкладників вже зрозуміла, що тримати кошти в панчосі невигідно, а інших альтернатив не так вже й багато.

— Ситуація на ринку нерухомості нині незрозуміла, навіть фахівці не можуть спрогнозувати, що чекає нерухомість — подорожчання чи подешевшання, — каже директор відділення ум. Рівне ПАТ Банк “Демарк” Олександр ПРОНЧУК, — тож більшість рівнян, що хочуть заощадити, виймають заощадження з панчіх і знову несуть у банки. Ну, звичайно у ті, яким довіряють. Тож нас чекає поступове зниження відсотків у всіх банках за всіма програмами. А також спостерігаємо перехід від короткострокових депозитів на довгострокові.

Вклади тепер гнучкі
Від кризових майже 30% річних у нинішніх депозитах майже нічого не залишилось. Нині часи посткризові, тому і на відсотки треба розраховувати інші: 17-18% на гривневий вклад, 9-10% — на вклад у валюті. Але і це ще не кінець, незабаром, ймовірно, й ця пропозиція знизиться на 1-2%. Проте змінюватимуться не лише ставки, а й самі вклади.

— У банках з’явиться чимало похідних від основних депозитних продуктів, — розповідає заступник директора Рівненської філії ПАТ “Кредобанк” Андрій КІСІЛЬ. — Депозити вже залучаються. І залучатимуться під певні потреби клієнта. Приміром, у нашому банку є розроблені продукти для досягнення повноліття дітьми, вклад під будівництво, депозити певного ліміту тощо. Вони особливо вигідні категоріям клієнтів, на які розраховані.

За словами банкіра, банківський депозит з часом доповниться додатковими послугами: різноманітними сервісами, картками, знижками, поточними рахунками тощо.

А кредити чекають на знак
Зараз у банківському секторі спостерігається ситуація, протилежна тій, що була під час кризи: якщо тоді банки були готові на все, аби затримати кошти клієнтів на депозитах та залучити нові, то зараз клієнти без заохочення несуть кошти у банки. Але це не так вже й добре, зауважують банкіри, бо на ринку має бути рівновага. Суми залучених депозитів мають відповідати сумам виданих кредитів. По-простому кажучи, банки залучають ресурси у бізнесу та населення для того, щоб видавати кредити. А зараз ці кредити не видаються, і банки те й роблять, що накопичують та накопичують кошти, а відновити повномасштабне кредитування фінустанови бояться, бо різноманітних “але” після виборів вистачає. Зараз невідомо, якою дорогою піде бізнес у майбутньому, тому банки застигли в очікуванні. За винятком окремих випадків.
Олександр Прончук зауважує, що фінустанови почали відновлювати кредитування з юридичних осіб, але тепер уважніше приглядаються до клієнта, його платоспроможності, ретельніше оцінюють його фінансовий стан.

— Незважаючи на те, що банки зараз мають надлишкову ліквідність, про масове відновлення кредитування наразі не йдеться. Новий розквіт кредитування відбудеться не раніше 2011 року, — наголошує директор відділення АТ "БМ Банк" у м. Рівному Роман КІСІЛЬ. — банки зараз очікують прозорих умов для діяльності бізнесу, прозорої податкової політики, зрозумілої ситуації ПДВ, закінчення виборів на місцях тощо.
Крім того, за словами банкіра, більшість підприємств Рівненщини зараз закредитовані й повертають свої зобов’язання. Проте бізнес не має тих оборотів, які дозволили б генерувати потрібні суми коштів, щоб ретельно повертати кредити. А це також не поліпшує ситуацію.

— Зараз всі чекають моменту на ринку, коли і для банків, і для підприємств все стане зрозуміло і ризики від підписаних угод будуть мінімальні, — наголошує Роман Кісіль. — А до того рівнянам установи пропонуватимуть поодинокі кредитні програми. “БМ Банк”, скажімо, зараз видає кредити і у валюті, і в гривнях для імпортерів.