Панащук Микола Васильович народився 25 липня 1952 року в селі Підгірці Рівненського району. Одружений, має двох синів, Сергія та Андрія. В 1972 році закінчив Рівненське музичне училище, по закінченню якого отримав направлення директором будинку культури в Глинськ.

Грав в джазових і духових оркестрах Рівненщини, був диригентом полкового духового оркестру під час служби в армії. З 1974 року керував духовим оркестром Рівненського Льонокомбінату. Тоді ж Микола Панащук створив джазовий оркестр «Гелікон», який існує до цього часу. В період з 1981 по 1983 роки працював у Німеччині, де керував джазовим оркестром «Групи Радянських військ в Німеччині».

З вересня 1975 року до вересня 1995 року працював педагогом музичної школи ім. М. Лисенка у м. Рівне, де створив дитячий духовий оркестр та виховав багато музикантів, що нині грають в провідних оркестрах Європи та України. Лауреат обласних, республіканських, всесоюзних конкурсів і фестивалів духової музики та народної творчості.
Музика завжди відігравала особливу роль в житті Миколи Васильовича, це було більше, ніж просто спеціальність та робота, музика була і лишається до сьогодні покликом душі. А своїм найулюбденішим хобі вважає бджолярство. Микола Васильович є власником великої пасіки, яка дісталася йому в спадок від батька – професійного пасічника.

З вересня 1995 року до липня 1996 року – художній керівник, а з липня 1996 року до жовтня 2007 року – директор Рівненського міського Палацу культури. Під керівництвом Панащука М.В. Палац культури набув соціальної значимості в нашому регіоні, став одним з центрів естетичного та патріотичного виховання.

Микола Панащук є хорошим організатором, вмілим та ініціативним керівником. «Лежаче» підприємство підняв на високий рівень, про що свідчать порівняльні показники, а саме: 1996 року два творчі колективи представляли Палац з 150 учасниками, а вже у 2005 році 28 творчих колективів успішно працювали в даному підприємстві, з них – 14 отримали почесне звання «народний» чи «зразковий».

Серед них такі відомі в Україні колективи, як зразковий ансамбль сучасного танцю «Едельвейс», зразкова студія музично-естетичного виховання «Ладоньки», народний ансамбль скрипалів «Арієтта», народний молодіжний театр, народний аматорський хор «Горинь» та інші. До участі у творчих колективах залучено близько 1500 дітей та підлітків. Мистецький рівень Палацу з кожним роком підвищується. В 2007 році сім колективів, що брали участь в конкурсах та фестивалях Міжнародного та Всеукраїнського рівнів, стали лауреатами та отримали дипломи переможців. Народний молодіжний театр отримав перше місце на Всеукраїнському фестивалі театральних колективів в м. Євпаторія; народний ансамбль скрипалів «Арієтта» - лауреат Міжнародного конкурсу «Молоді струни старої Європи» в Словаччині; зразковий хореографічний ансамбль танцю «Кралечка» - лауреат міжнародного фестивалю в Польщі.

Заслуговує на повагу і глибоке вивчення досвід організації великомасштабних та різнопланових масових акцій із залученням та при підтримці громадських організацій. Сьогодні Палац культури є центром відпочинку та активної діяльності як ветеранів, так і молоді.

За статистичними показниками масові акції відвідували біля 250 тисяч людей різного віку та соціального стану в рік. Таким чином, Рівненський міський палац культури став одним із соціально значимих закладів Заходу України. На фоні відсутності бюджетного фінансування це стало можливим завдяки ініціативності та оперативності у прийнятті рішень директора М. Панащука, який зумів спланувати та організувати роботу адміністративного персоналу і творчих працівників таким чином, що Палац культури є передовим підприємством із провадження енергозберігаючих новітніх комунікативних та виробничих технологій. Матеріально-технічний стан з кожним роком поліпшується. Для прикладу: 2005 рік – 125 тисяч надходжень, 2007 рік – 500 тисяч власних надходжень. Це дає можливість преміювати кращих працівників, надавати матеріальну допомогу соціально незахищеним та вкладати кошти в розвиток виробництва. За час керівництва Палацом, Микола Панащук спланував на ідейному рівні і реалізував творчі проекти: дитячий конкурс краси, фестиваль «Ранкова Зірка», за участю телеведучого Ю. Ніколаєва, перший на Рівненщині конкурс краси «Панна», мистецький молодіжний проект «Шанс», постійнодіючий різдвяно-новорічний дитячий шоу-карнавал, щорічні мистецькі благодійні акції до Дня захисту дітей. Це типовий перелік проектів, реалізація яких підняла Рівненщину на порядок в галузі культури та духовності, привернула увагу до соціальних проблем.
У 2004 році закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом та отримав фах «Економіка, управління трудовими ресурсами».

З політикою Микола Васильович пов’язав своє життя ще у далекому 1991 році, з набуттям Україною Незалежності. Панащук В.М. є одним із засновників Демократичної Партії України, тривалий період був головою обласної організації, а з 1998 по 2004 р. обирався першим заступником голови демократичної партії України, учасником різних радикальних подій, що відбувалися в політичному житті Рівненщини, був одним з тих, хто ліквідовував залишки тоталітаризму в Україні, один із лідерів «помаранчевого» руху. У 2005 році організовував акції протесту проти будівництва екологічно небезпечної нафтобази на 36 тис. т у Клевані – результатом стало впровадження новітніх технологій по підвищенню екологічної безпеки на даному підприємстві. У 2006 році організовував рух проти необгрунтованого підвищення цін на централізоване теплопостачання для жителів м. Рівне, в результаті чого ціни залишились на попередньому рівні. У 2007 році організовував акції протесту проти руйнації історичного центру біля Свято-Вознесенського Собору (при проектуванні торгового центру «Злата Плаза») – було відмінено будівництво висотної будівлі біля собору. Впродовж 1994-2004 рр. був членом правління Рівненського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Із осені 2009 року очолює міську організацію партії «Сильна Україна», начальник виборчого штабу Сергія Тігіпка на президентських виборах 2010 року по м. Рівне.
Особливу роль у своїй громадській діяльності відводить популяризації та видавництву творів про рідний край.

Організовував фінансування та надавав особисто матеріальну підтримку для видання книг: «Співаник УПА» Михайла Борейка, «Митці Рівненщини» Богдана Столярчука, «Етнокультурна спадщина Полісся» (I, II, III, IV, V випуски) Віктора Ковальчука, «Данило Галицький», «Гальшка – княжна Острозька», «Семен Височан» - українські історичні драми Івана Білоуса, «Дермань» Уласа Самчука та інші, всього 18 видань за період з 1996 до 2006 року.
Робота Миколи Васильовича Панащука відзначена Подяками міського голови та голови облдержадміністрації, у 2007 році нагороджений Почесною грамотою та нагрудним знаком Рівненської обласної ради, Почесною відзнакою Міністерства культури і туризму України.


Новорічна казка Ладоньки - ідея, режисура і постановка керівника дитячої зразкової студії Ладоньки Людмила Панащук





Народний театр Міського палацу культури - один з найкращих самодіяльних театрів України, керівник Аталія Гаврюшенко





Зразковий дитячий хор Ремісолька, керівник Ірина Шаульська